Шановна університетська спільното!
На прохання пана Богдана Волошинського (https://www.facebook.com/bohdan.voloshynskyi ), котрий у свій час подарував славнозвісну бібліотеку видатного адвоката, доктора права Олекси Коссака нашому Навчально-науковому юридичному інституту, запрошуємо усіх долучитися до збору коштів на спорудження памʼятника на могилі жертв Чортківського розстрілу (Ягільницької трагедії) 27 листопада 1942 р., серед яких і сам Олекса Коссак (фото проєкту меморіального комплексу додається).
Ініціатором, організатором робіт на міському цвинтарі в Чорткові та розпорядником коштів є Роман Пахолок, який з 2017 р. (від часу розкопок і перепоховання праху полеглих) виступає діяльним охоронцем пам’яті про героїчний чин українських патріотів, а з нагоди 83-ї річниці їх загибелі презентував свій авторський документальний фільм «Романтики свободи. Реквієм» (переглянути фільм можна тут: https://www.facebook.com/share/v/17u1Gerosr/ ).
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПОЖЕРТВИ:
Отримувач
ГНАТКІВСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
IBAN
UA813052990262016400954792192
РНОКПП/ЄДРПОУ
3521300481
Призначення платежу: пожертва від (вказати прізвище та ім’я доброчинця)
Історія чину й мученицької смерті полеглих 1942 р. борців за волю України.
27 листопада 1942 р. від ґестапівських куль у полі між околицями міста Чорткова і села Стара Ягільниця на Тернопіллі впали 56 українських патріотів. Їх спільними рисами були патріотизм і активна громадянська позиція: вони були членами або симпатиками ОУН, діячами українських громадських організацій. Метою каральної акції гітлерівських нацистів було залякування нескорених українців Галичини й помста за проголошення провідниками ОУН 30 червня 1941 р. у Львові Акту відновлення Української держави.
У числі страчених була група 16 в’язнів, перевезених у жовтні 1942 р. з коломийської до чортківської тюрми. Серед них були двоє відомих своєю громадською діяльністю правників – адвокат, доктор права Олекса Коссак і помічник адвоката, магістр права Степан Сатурський.
Над могилою полеглих на заклик провідників ОУН у 1943 р. місцевими селянами, які не побоялися кари за свою ініціативу від окупантів, було насипано земляний курган, увінчаний дерев’яним хрестом з тризубом. Однак незабаром могилу-курган було сплюндровано гітлерівцями. Надалі місцевим жителям за обох тоталітарних режимів (нацистського й совєтського) суворо заборонялося будь-яким чином відновити могилу й вшанувати мучеників по-християнськи.
Вельми старалися затерти пам’ять про борців за волю совєтські власті, оскільки могила страчених учасників антинацистського опору – членів і симпатиків ОУН надто промовисто руйнувала їхній недолугий історичний міф-фальшивку про «українських буржуазних націоналістів – колаборантів гітлерівців». Цинізм совєтських властей проявлявся ще й у тому, що документи про вбивство на Тернопіллі гітлерівцями 56 українських учасників антифашистського опору і цивільних осіб фігурували в якості судових доказів на Нюрнберзькому процесі і включені до матеріалів Нюрнберзького трибуналу над нацистськими злочинцями, а СРСР у цьому процесі виступав на стороні обвинувачення й безумовно знав про ці докази. Під ріллею ягільницького поля намагалися поховати історичну правду.
У совєтську епоху територію поля страти як посівні площі використовував місцевий колгосп і з часом координати зруйнованої могили було втрачено. Пошуки місця поховання розпочалися з відродженням української державності – навесні 1992 р. і тривали два з половиною десятиріччя, а братську могилу віднайшли аж восени 2017 р. завдяки енергійності й невтомним старанням чортківських пошуковців істини Андрія Базалінського і Романа Пахолка. Останки страчених були ексгумовані й 19 листопада 2017 р. перепоховані з вищими військовими і церковними почестями в Чорткові на меморіальному полі міського цвинтаря. Над могилою тоді встановили дерев’яний хрест і транспарант з іменами й портретами полеглих мучеників. Тепер настає час спорудити над могилою патріотів пам’ятник, гідно пошанувавши їх пам’ять.
Просимо небайдужих долучитися до ініціативи!
